консультации по различного рода правовым вопросам;Спадкодавець вважає, що заповіт - гарантія виконання його волі. Спадкоємці, у свою чергу, можуть порахувати заповіт прикрою перешкодою на шляху до жаданої квартирі. У підсумку вони вимагають визнати заповіт недійсним. Заповідач до того часу вже не може перешкодити жадібним родичам. Ситуація, прямо скажемо, не з приємних. Як змусити навколишніх таки виконати волю власника майна? Відповідь можна знайти в Цивільному кодексі, статті 1217 - саме вона регулює процес спадкування.
Отже, закон передбачає всього два варіанти передачі майна в спадщину - за законом і за заповітом. Заповіти будуть розглянуті трохи нижче, зараз же коротко розглянемо перший варіант.
Черги на спадщину
Як відомо, всі спадкоємці утворюють п'ять черг спадкування. Кожна наступна черга складається з осіб, пов'язаних із спадкодавцем все більш далекими узами. Право спадкування передається спершу першій черзі. Коли хоча б один спадкоємець першої черги приймає спадщину, спадкоємці інших черг не отримують нічого. У протилежному випадку, право спадкування перейде до наступної черги.
У якому випадку спадкоємець не отримує спадщину? Якщо він вже помер, якщо написав заяву-відмову, якщо був виключений з черги на спадкування і якщо не поставив нотаріуса до відома про свої претензії на спадщину.
Ще раз уточнимо черги спадкування за ступенем споріднення із спадкодавцем:
- 1: діти, батьки, чоловік;
- 2: брати, сестри, бабусі, дідусі;
- 3: дядьки, тітки;
- 4: родичі, останні п'ять років проживали разом із спадкодавцем і які вели з ним спільне господарство;
- 5: інші родичі до шостого ступеня спорідненості.
Всі спадкоємці повинні з'явитися до нотаріуса (хоч разом, хоч по-окремо) і заявити про прийняття спадщини (в принципі, можуть і відмовитися). На це у них рівно шість місяців. Нотаріус вирішить, хто з них отримає спадщину, випише їм свідоцтва про право на спадщину. Воно дає законне право користуватися майном спадкодавця. Якщо успадковується машина або квартира, то цей документ дозволить переоформити право власності на спадкоємця.
До складу спадщини входить не тільки майно померлого, але і велика частина його зобов'язань (у тому числі, кредитів). Якщо спадкоємці приймають майно, то зобов'язання вони теж беруть. Права, що належали спадкодавцеві, теж можуть бути передані у спадок. Приміром, у спадок входить окремо побудований будинок. Власник будинку мав право користуватися ділянкою землі, на якій цей будинок розташований, а також невеликим прилеглим, але не володіє ним. Спадкоємці, які отримали будинок, теж отримають право користування землею.
Всі спадкоємці однієї черги отримують однакові частки. Втім, у ряді випадків можна і відійти від цього правила. Так, якщо спадкоємці вважають, що один з них знаходиться в більш складному матеріальному становищі, вони можуть домовитися, щоб цей спадкоємець отримав трохи більше, ніж інші. Домовленість складається в письмовому вигляді, засвідчується нотаріусом, та йому і залишається - вона відобразить зазначені положення в документах на спадщину. Якщо мирним шляхом домовитися не виходить, можна спробувати збільшити частку одного із спадкоємців через суд.
нотаріус не буде сам шукати спадкоємців
В Україні не прийнято, щоб нотаріус сам займався пошуком спадкоємців (крім деяких випадків із заповітом). Якщо на спадщину ніхто не претендує (навіть, якщо спадкоємець є, але не знає про свої права). Його отримає місцева громада. Перехід права власності буде оформлений відповідно до вимог закону.
Як видно, нічого складного: щоб отримати спадщину, досить бути уважним і найспритнішим. Тепер поговоримо про спадкування за заповітом.
Якщо у спадкуванні за законом діють чіткі правила і суворі рамки, то успадкування за заповітом дає спадкодавцеві великий простір для вираження своїх симпатій - а юристам, відповідно, додає роботи. Так, за заповітом не обов'язково передавати майно родичам. Спадкоємцем може бути, навіть, не людина. Наприклад, можна заповідати свою квартиру іноземній державі. Або віддати машину якомусь фонду, в тому числі, іноземному: загалом, як фантазії вистачить.
Досвідчені юристи не радять складати заповіт, якщо на те немає гострої необхідності: інакше він може тільки заплутати справу. Наприклад, спадкодавець заповідає все своє майно дружині, дітям і старенькій матері. Однак, зазначені родичі і без того отримали б весь спадок, так як належать до першої черги. Заповіт має сенс скласти, якщо спадкодавець бажає затвердити частки спадкоємців: наприклад, дітям квартиру, дружині - рахунок у банку, матері - дачу. Або, якщо метою спадкодавця є вимірювання черги спадкування (все майно троюрідному племіннику). Або в інших подібних ситуаціях.
Найбільш проста форма заповіту вже була описана: у документі перераховується, яка частина майна якому спадкоємцю повинна дістатися. Але на цьому можливості, надані законодавством, не вичерпуються. Сьогодні існує кілька цікавих форм заповіту, які можуть використовуватися в певних ситуаціях і більш ефективно захищати права спадкодавців і спадкоємців. Наприклад, закон дозволяє складати заповіт з умовами і, навіть, секретні заповіти.
До таких форм можна віднести заповіт подружжя. Ми якось звикли, що заповіт повинна писати одна людина. Але ж крім особистого майна, в шлюбі громадянин володіє і загальним з партнером майном. Отже, він може розпоряджатися половиною спільної власності. Саме так і діє заповіт подружжя. Як правило, воно складається щодо нерухомого або цінного рухомого майна. У документі відбивається воля подружжя щодо того, кому після смерті обох дістанеться їх майно. Якщо один з подружжя вмирає раніше, то на власність подружжя та на сам заповіт накладається ряд обмежень. Так, заповіт не можна буде змінити, навіть, у не значних відносинах. Нерухомість та інші складові спадщини, перераховані в заповіті, забороняється продавати, дарувати, закладати та іншим чином відчужувати.
Як вже було зазначено, спадкоємці можуть спробувати оскаржити заповіт, визнати його хоча б частково недійсним. На жаль, не рідко такі спроби виявляються успішними. Давайте, розглянемо основні помилки при складанні заповіту.
По-перше, заповіт повинен складати сам спадкодавець, особисто. Здавалося б, дрібниця - проте заповіт, складений через представника, є недійсним. Звичайно, обставини бувають різними. Приміром, через проблеми зі здоров'ям спадкодавець не може самостійно писати. У подібних ситуаціях допускається, щоб заповіт писав нотаріус під диктовку спадкодавця. Однак, таке можливо тільки з вагомих підстав і тільки в присутності свідків (двох і більше).
- По-друге, заповідач повинен повністю усвідомлювати свої дії та їх наслідки. Приміром, якщо спадкоємцям вдасться довести, що на момент написання заповіту спадкодавець перебував під впливом психотропних препаратів, то суд скасує заповіт. Аналогічне рішення чекає заповіт, написаний під тиском - фізичним, моральним, психологічним і так далі.
- По-третє, існують правила написання заповіту. Звичайно, волевиявлення власника майна може мати в цілому вільну форму. Однак, деяких вимог дотримуватися доведеться. Наприклад, обов'язково вказувати дату і місце написання заповіту. Нотаріус знає усі правила і допоможе скласти заповіт таким чином, щоб його було складно опротестувати.
- По-четверте, краще уникати розлогих формулювань і багатозначних фраз. Якщо якась частина заповіту може бути зрозуміло перекрученою, то заповіт у цій частині порівняно легко визнати недійсним. Чим більш докладно і однозначно описується воля заповідача, тим більша ймовірність, що вона буде виконана. Взагалі, з приводу побудови речень краще проконсультуватися у юриста.
- По-п'яте, у заповіті можна відписувати тільки реально майно, що належить спадкодавцеві, що, як не дивно, не всі знають.
Заповіт набуде чинності в день смерті спадкодавця. Він повинен бути оприлюднений найближчим після відкриття спадщини часом. Спадкоємець за заповітом має отримати зазначене майно - однак не діяти в очікуванні манни небесної все одно не потрібно. Так, спадкоємець за заповітом все одно повинен звернутися до нотаріуса.
В іншому випадку, буде вважатися, що спадкоємець відмовився від майна і спадщина перейде до спадкоємців за законом. Процес отримання спадщини за заповітом мало чим відрізняється від отримання спадщини за законом. Подробиці можна дізнатися у нотаріуса.
Если учесть быстрый ритм современной жизни, то юридическая помощь должна предоставляться в кратчайшие сроки и быть доступной в любое время суток, в том числе и онлайн.
