консультации по различного рода правовым вопросам;Питання спадкування взагалі вельми цікаве громадянам: нікому не хочеться втратити майно з причини тривіального незнання законів. Законодавство пропонує безліч варіантів успадкування,крім звичних нам спадкування за законом і спадкування за заповітом. Одним з них є спадковий договір.
Спадковий договір
Спадковий договір описується в Цивільному Кодексі, статті 1302. Сторони договору називаються відчужувач (спадкодавець) і набувач (спадкоємець). За умовами угоди набувач з моменту укладення договоруі до смерті спадкодавця надходить у його розпорядження і виконує різні завдання і доручення. Натомість, після смерті спадкодавця, набувач отримує все майно, перераховане в договорі. На час дії договору на зазначене майно накладається заборона відчуження, що в деякому роді гарантує отримання набувачем нагороди.
Звичайно, використання такого договору пов'язано з певними труднощами. Громадянам, які бажають захистити власне майно від шахрайських дій, потрібно слідувати декільком правилам.
Так, потрібно наскільки можливо докладно описати зобов'язання сторін.
Яким буде коло обов'язків набувача?
Чи будуть у нього зобов'язання майнового характеру?
Яке конкретно майно він у результаті отримає?
Чи можливо розірвати договір? За яких умов? На всі ці питання потрібно дати відповіді у договорі.
До речі, про розірвання договору. Взагалі, Цивільний Кодекс дозволяє розривати договір, як самим сторонам (в тому числі, за обопільною згодою), так і суду. При цьому, досить розтяжливо формулюються підстави для розірвання. Наприклад, зазначено, що будь-яка із сторін в одноосібному порядку може розірвати договір. Однак, не уточнюється, що може послужити причиною такого розірвання. Що, у свою чергу, дає широке поле діяльності для шахраїв. Або, припустимо, дозволяється розірвати договір через суд. Із заявою може звернутися будь-яка сторона. Одна з підстав: набувач не виконує доручення відчужувача. Однак, знову ж закон не уточнює, наскільки відповідали реаліям життя вимоги спадкодавця - можливо, його вимоги були фізично нездійсненні. Друга підстава: набувач не може більше виконувати свої зобов'язання. Знову ж, не дається уточнень, як об'єктивно визначити здатність набувача виконувати свою частину зобов'язань. Це ще раз звертає увагу на те, як важливо при складанні договору ретельно продумати можливі проблеми та передбачити їх рішення. Поки що суд самостійно, на основі власних суджень, визначає, чи було порушення умов договору та виносить відповідне рішення.
Важливим пунктом договору буде інформація про те, які особи, крім спадкодавця та набувача, будуть мати право розірвати договір. У загальних рисах така особа виконує роль наглядача: стежить, щоб набувач у повному обсязі і своєчасно виконував доручення відчужувача. Якщо він вирішить, що набувач манкірує своїми обов'язками, то може вимагати розірвання договору. Також наглядач буде контролювати виконання умов договору після смерті спадкодавця. До речі, розірвати договір після смерті відчужувача неможливо. Якщо спадкодавець не вказав довірених осіб, то контроль за виконанням договору бере на себе нотаріус, на території якого відкрилася спадщина.
Договір передбачає, що першим помре спадкодавець. Але що, якщо набувач помре раніше, наприклад, в результаті аварії? У такому випадку, договір вважається припиненим. При цьому все, що було витрачено на виконання завдань відчужувача, не повертається. Закон не вимагає, щоб спадкодавець або треті особи відшкодовували спадкоємцям набувача зазначені суми. Втім, і тягар турботи про виконання умов спадкового договору не лягає на плечі спадкоємців набувача.
Припустимо, що відчужувач перебуває у шлюбі і його партнер живий. Якщо в договорі вказується майно, придбане в шлюбі, то відчужувач зобов'язаний отримати дозвіл партнера на це. Якщо подружжя розлучиться до смерті спадкодавця, то договір залишається в силі. Проте, його можна буде розірвати, наприклад, через суд.
Нарешті, потрібно визначити, на що можуть розраховувати інші спадкоємці. Спадковий договір за своєю суттю скоріше угода, ніж заповіт. Тому загальноприйняті правила на нього не поширюються: наприклад, спадкоємці, які мають обов'язкову частку, можуть і не отримати частину спадщини, що відійшла набувачеві. На жаль, закон недостатньо детально розкриває, який порядок дій у подібних обставинах.
Громадяни України не надто охоче користуються спадковим договором. Причин тому декілька.
- По-перше, звичайно, правова необізнаність.
- По-друге, недостатня опрацьованість питання законодавством. Так, може виникнути ситуація, коли одна зі сторін забажає розірвати договір. Однак, законні підстави для цього не описані в Цивільному Кодексі. Це, звичайно, викликає труднощі.
- По-третє, як і будь-який інструмент, спадковий договір потрібно використовувати дуже акуратно. Якщо скласти його не зовсім коректно, то інші спадкоємці можуть виявитися ущемленими в своїх правах. Нарешті, законодавство недостатньо детально і ретельно розглядає такі договори.
Если учесть быстрый ритм современной жизни, то юридическая помощь должна предоставляться в кратчайшие сроки и быть доступной в любое время суток, в том числе и онлайн.
