консультации по различного рода правовым вопросам;Розлучення - захід серйозний і десь, навіть, важкий. Якщо подружжя нещодавно уклало шлюб і не встигло ще обзавестися спільним майном і загальними дітьми, може розлучитися відносно швидко, то для грунтовної пари процес розлучення може затягнутися на багато місяців. Чи можна якось прискорити процес? Саме про це і піде мова в цій статті.
Власне, процедура розлучення не настільки тривала. Закон, звичайно, свідчить, що між подачею заяви і винесенням рішення про розлучення має пройти не менше місяця. Однак, це робиться не з метою затягування процесу, а з метою надання подружжю достатньої кількості часу для роздумів. Так що ідеальне розлучення виглядає наступним чином: подружжя приходить до суду і подає заяву, через місяць знову приходить до суду і отримує рішення про розлучення. Після цього в РАЦС отримують свідоцтва та штампи. Все! Чому ж шлюборозлучні процеси так сильно затягуються? Найчастіше тому, що подружжя не може поділити майно і дітей.
Виходить, що скоротити процедуру розлученнядуже просто - потрібно лише заздалегідь домовитися з приводу вищевказаних проблем. Давайте, розглянемо, як це можна зробити.
Для початку, розберемося із спільно нажитою власністю. Як відомо, спільно нажитим вважається будь-яке майно, придбане в шлюбі. Так що будь-які доходи (зарплата, стипендія, винагороду за роботу), подарунки (якщо не було обумовлено, що дар передається лише одному з подружжя), нерухомість, коштовності, рухоме майно - все це відноситься до загального майна і підлягає поділу. Навіть, якщо якась річ була придбана для професійних занять одного з подружжя і другого члена подружжя аж ніяк не торкалась, ні під яким приводом - таке майно потрібно буде ділити при розлученні. По ідеї, навіть, предмети одягу або гігієни повинні бути розділені між колишнім подружжям - проте, зважаючи, на малу цінность таких речей, розлучені рідко опускаються до їх поділу.
Якщо подружжя здатне на конструктивний діалог, то їм не складе особливих труднощів розділити майно. Їм достатньо лише скласти угоду, в якій докладно викласти всі домовленості щодо спільного майна. В угоді потрібно буде докладно перерахувати все спільне майно, що підлягає розділу. Далі потрібно буде вказати, яка частина майна перейде кожному з подружжя. Якщо частки не рівні, то потрібно вказати і розмір компенсації, який буде виданий «обділеному» партнеру. Текст угоди краще складати за участю досвідченого юриста - у такому випадку, інтереси і права кожного члена подружжя будуть дотримані. Угоду потрібно буде завірити у нотаріуса (послуга платна, але без цього не обійтися) і представити суду. Якщо умови угоди не порушують чиїх-небудь прав, то суд її визнає законною і угода набуде чинності.
До речі, абсолютно необов'язково чекати розлучення для того, щоб розділити майно. Зважаючи на певні обставини, подружжя, одружене, може вимагати розділу власності незалежно від розлучення. І пара може продовжувати жити в шлюбі після розділу стільки, скільки забажає.
Друге питання, незмінно викликає суперечки і сварки - це діти. Якщо майном ніхто не цікавиться (його просто ділять), то з неповнолітніми дітьми ситуація йде набагато складніше. По-перше, інтереси і права дітей в жодному разі не повинні бути ущемлені. По-друге, дітей потрібно залишити з тим із батьків, хто може краще про них подбати. По-третє, думку самих дітей з цього питання теж доводиться враховувати. По-четверте, недобросовісні батьки можуть розглядати дітей як канат, який потрібно будь-якими силами перетягнути на свій бік - що, природно, ні щастя родині, ні психологічного комфорту самим дітям не додає.
Як не допустити затягування процесу розлучення? Знову ж, скласти угоду про дітей. ЇЇ потрібно буде скласти в письмовій формі і завірити у нотаріуса. В угоді можна розглянути будь-які питання, пов'язані з проживанням і вихованням дитини: де і з ким вона буде жити, як часто і в якому порядку будуть відбуватися зустрічі з іншим батьком, як здійснюватиметься спільне виховання та розвиток особистості дитини і так далі. Чим більш докладно будуть розглянуті різні сторони життя дитини та взаємодії їм з батьками, тим менше проблем буде пізніше.
А от питання аліментів краще розглянути в іншому документі - угоді про аліменти. Як видно з назви, в ній будуть викладені домовленості батьків про аліменти: хто їх буде виплачувати, в якому розмірі, яким чином і в які терміни кошти будуть передаватися другому члену подружжя і так далі. Тут же можна буде підняти питання і про разову матеріальну допомогу - наприклад, на випадок раптової хвороби дитини.
Отже, які дії слід вчинити, якщо подружжя хоче швидко розлучитися? У першу чергу, скласти угоду щодо майна, дітей та аліментів, завірити її у нотаріуса. Тільки після цього подати заяву про розлучення до суду. У призначений день представити суду складені угоди. Зважаючи на відсутність суперечок між подружжям, суд розведе їх в найкоротші терміни.
Звичайно, це лише приблизна послідовність дій. У конкретних обставинах можна здійснити дещо інші кроки для досягнення того ж результату. Наприклад, якщо подружжя до весілля уклало шлюбний контракт, то угоду про розділ майна можна вже не складати - все одно розділ буде здійснюватися за умовами контракту. Тобто, подружжю доведеться домовлятися тільки про те, як вчинити з дітьми. Отже, вони становлять угоду про дітей, після чого з текстом шлюбного контракту і угоди звертаються до суду. Так як спорів між подружжям немає, рішення про розлучення буде винесено дуже швидко.
Зазначимо, що шлюбні контракти є дуже ефективним засобом захисту прав подружжя. Справа в тому, що, на відміну від угод про розділ майна, що укладаються на межі розлучення, шлюбний контракт дозволяє визначити правовий режим не тільки для вже наявних речей, а й для тих, що, можливо, будуть придбані в майбутньому. Так, всім відомо, що майно, придбане в шлюбі, потрібно ділити між подружжям порівну. Лише у виняткових випадках закон дозволяє відійти від принципу рівних часток. Шлюбний контракт дозволяє обійти вказане правило і ділити майно у згоді з потребами даної пари. Наприклад, у шлюбному контракті може бути вказано, що певне майно після придбання буде вважатися особистою власністю одного з подружжя (наприклад, якщо воно буде зареєстровано на ім'я цього чоловіка), а не загальної. Така власність після розлучення не буде піддаватися розділу - що нерідко захищає права не тільки колишнього подружжя, а й інших членів сім'ї та утриманців. Подібним чином подружжя може домовитися, що якесь їх особисте майно передається у спільну власність родини. Обидва члена подружжя зможуть вільно користуватися цим майном, здійснювати з ним різні дії - а після розлучення кожен отримає його частку. У деяких випадках, такий варіант також виглядає виправданим.
Ще варіант: подружжя може укласти мирову угоду про розподіл майна вже після того, як провадження по справі про розлучення буде розпочато. Звичайно, часу буде витрачено трохи більше, проте в деяких випадках (про це можна дізнатися на консультації юриста) подібна схема дій більш виграшна. До речі, мирову угоду не потрібно завіряти у нотаріуса - а значить, і платити за це. Досить того, що суд затвердить текст угоди і додасть йому законну силу. Такий варіант дій цілком успішно реалізується на практиці.
Таким чином, розлучитися в найкоротші терміни можливо - і для цього не потрібно порушувати чинне законодавство, давати хабарі і здійснювати інші протиправні вчинки. Подружжю потрібно всього лише бути готовими до діалогу. Послідовність дій у певній ситуації слід вибирати, виходячи з умов даної ситуації. Звичайно, краще всього звернутися до юриста - він проаналізує обставини даної сім'ї і допоможе діяти найбільш ефективно.
Если учесть быстрый ритм современной жизни, то юридическая помощь должна предоставляться в кратчайшие сроки и быть доступной в любое время суток, в том числе и онлайн.
