консультации по различного рода правовым вопросам;
Щодо надання роз'яснень
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (далі — Комісія), в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Згідно з положеннями Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг"( 2479-17 ) до повноважень Комісії, зокрема, належить встановлення тарифів на теплову енергію (крім тарифів на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, а також тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.
Відповідно до статті 4 Житлового кодексу Української РСР( 5464-10 ) (далі — ЖК УРСР) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Крім того, відповідно до положень вказаної статті до житлового фонду, зокрема, належать жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі, жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям, жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам, жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності, квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту.
До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Згідно з положеннями статті 6 ЖК УРСР( 5464-10 ) жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.
Відповідно до положень статті 127 ЖК УРСР( 5464-10 ) для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності( 796-2010-п ), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796, проживання у гуртожитку не є складовою освітніх послуг, а належить саме до відносин у сфері житлово-комунальних послуг. Зазначене свідчить про те, що громадяни, які проживають в гуртожитках, прирівнюються до населення, що мешкає в багатоквартирних будинках.
Таким чином, послуги з централізованого опалення та постачання холодної та гарячої води, які надаються населенню, що проживає у гуртожитках, мешканці зазначених приміщень мають оплачувати за тарифами, встановленими уповноваженим органом для категорії споживачів "населення".
Виходячи з викладеного вище, до категорії споживачів "населення", зокрема, відносяться споживачі, що проживають в будинках житлового фонду незалежно від відомчого підпорядкування, в кооперативних будинках, у гуртожитках підприємств, організацій, установ та учбових закладів, а також у будинках, квартирах, що належать громадянам на правах приватної власності.
Щодо категорії споживачів, які відбувають покарання в установах виконання покарань, слід зазначити наступне. Відповідно до статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України( 1129-15 ), засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України( 254к/96-ВР ), за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.
Крім того, положеннями статті 64 Кримінально-виконавчого кодексу України( 1129-15 ) комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.
Також слід зазначити, що положеннями статті 121 Кримінально-виконавчого кодексу України( 1129-15 ) зазначено, що особи, які відбувають покарання у виправних установах, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг.
Пунктом 92 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань( z1277-03 ), затверджених наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.12.2003 № 275, передбачено, що засуджені, які тримаються в колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, виправних центрах, а також у дільницях соціальної реабілітації, харчування і речове майно придбавають за власні кошти. Комунально-побутові послуги оплачуються ними на загальних умовах за встановленими тарифами.
Одночасно повідомляємо, що згідно з положеннями статті 26 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України"( 2713-15 ) майно Державної кримінально-виконавчої служби України, до складу якої згідно з положеннями статті 6 цього Закону, зокрема, належать установи виконання покарань, перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.
З огляду на викладене, установам виконання покарань комунальні послуги надаються за тарифами як для "бюджетних установ". Разом з тим, за умови наявності відповідного окремого приладового та бухгалтерського обліку комунальні послуги для господарських потреб вказаних вище установ оплачуються за тарифом як для бюджетних установ, а послуги на комунально-побутові потреби засуджених — за тарифом як для "населення".
Також, слід зазначити, що відповідно до положень пункту 1 Положення про Державну пенітенціарну службу України( 394/2011 ), затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 394/2011, Державна пенітенціарна служба України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.
З огляду на зазначене, для отримання інформації щодо належності певної установи до установ з виконання покарань доцільно звертатися до Державної пенітенціарної служби України та Міністерства юстиції України.
Член Комісії
С. Дунайло
Если учесть быстрый ритм современной жизни, то юридическая помощь должна предоставляться в кратчайшие сроки и быть доступной в любое время суток, в том числе и онлайн.
