Юних «айтішників» Прем’єр закликає не боятися помилок і ризикувати заради прогресивних рішень
Вони зовсім не схожі на худорлявих «зубрил-ботаніків» в окулярах із величезними лінзами. Навпаки, переможці Всеукраїнського чемпіонату з програмування «Золотий байт» зовні мало чим відрізняються від звичайних хлопців і дівчат із сусідніх дворів. Хоча різниця все ж таки є. І полягає вона в інтелекті, поставленій меті й вмінні її досягати заради бажання принести користь своїй країні.
Слова ці можуть здатися пишномовними, але батьки цих юнаків і дівчат, які зібралися вчора в залі засідань Будинку уряду, можуть пишатися своїми дітьми. Відзначив такий приємний момент і Прем’єр-міністр Микола Азаров. «Певною мірою я вам заздрю», — зізнався він, маючи на увазі гідну навчальну базу для підготовки фахівців з інформаційних технологій, їхню затребуваність на ринку праці й велику перспективу вдосконалення навичок.
Микола Азаров спілкувався з молоддю невимушено. Фото Oлега МAРКЕВИЧA
У сучасному світі значення й вплив провідних менеджерів ІТ-технологій зіставні з лідерами країн. Вони частіше за них з’являються на шпальтах ділових видань, та й користь від їхньої діяльності відчутніша в повсякденному житті. Коріння цього приховане у вмінні нестандартно мислити, переконаний Микола Азаров, до чого він і закликав своїх юних гостей.
«Нестандартне мислення і сумніви в непорушності відомих істин важать нині більше, ніж обсяг засвоєних знань», — переконував Прем’єр-міністр. Молодому поколінню він також з ностальгією розповів про відомі старшому поколінню суперечки між фізиками й ліриками, культ науки, який панував у суспільстві ще кілька десятиліть тому. І поділився сокровенною мрією: аби героями сучасності були не «бригади», фахівці з віднімання грошей, прем’єри чи президенти, а визнані науковці, діячі культури, які приносять реальну користь суспільству.
З молоддю Микола Азаров спілкувався невимушено, дивився гостям прямо у вічі, неодноразово жартував і сміявся разом із юнню, визнавши, що на інших заходах у цій залі дозволити подібного не може. З усього було видно, що доля цих молодих талановитих людей не байдужа Прем’єру. Обов’язок держави, на його думку, — створити для них належні умови для навчання й роботи саме на українських теренах.
«Робити відомою країну можна по-різному: або за методом «Фемен», — реакцією на ці слова Миколи Азарова став здоровий сміх, що нестримно прокотився залою, — або ж краще йти іншим, хоча й складнішим шляхом».
До слова, він висловив деякі слушні пропозиції: долучати майбутніх переможців цього конкурсу до переліку найкращих студентів, яких уряд щороку відправляє на навчання до провідних наукових центрів світу; або, скажімо, транслювати подібні речі в телевізійному ефірі. Це було б набагато кориснішим, аніж численні телешоу, де головним аргументом виступають гроші. Крім того, Прем’єр наполегливо спонукав юнь до активного діалогу, запевняючи гостей у тому, що пересторога зробити помилку є злочином і шляхом у нікуди. Сприймати ризик як невід’ємну частину пошуку — ось що прагне побачити глава уряду в діях цих перспективних фахівців. Тим більше, що до наукової діяльності це також має безпосередній стосунок.