Десятий Світовий конгрес українців зібрав у Львові понад 400 представників українських громад з 34 країн
Традиційно напередодні відзначення Дня Незалежності українці з усього світу з’їхалися на історичну батьківщину на ювілейний Х Світовий конгрес. Життя внесло корективи у заздалегідь складену програму заходу. Окрім запланованої теми про 80-ті роковини Голодомору в Україні, життя примусило обговорити гарячі питання сьогодення, а саме загострення ситуації у торговельно-економічних відносинах українських експортерів зі структурами сусідньої країни.
Зібравшись на велику раду, українці, хоч би де вони жили і хоч би як комфортно почувались на своїй новій батьківщині, переймаються долею України. Вони живуть її успіхами, журяться її проблемами, надто ж коли йдеться про перспективу. Тож головною темою конгресу стало питання євроінтеграції України, яка, за словами президента Світового конгресу українців Євгена Чолія, є запорукою незалежності України.
Дискусія навколо євроінтеграційних перспектив України домінувала і на пленарних засіданнях, і у виступах на урочистому відкритті, на яке завітали представники влади. До столиці Галичини прибув віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул, народні депутати. «Україна, — наголосив у своєму виступі президент Світового конгресу українців Євген Чолій, — тепер перебуває на роздоріжжі між Європейським Союзом і євразійською спільнотою. Це критичний момент, який визначить, чи Україна йтиме вперед. А євроінтеграція України сприятиме її демократизації: підписавши угоду про асоціацію, держава має перейти на європейські стандарти».
На думку учасників конгресу, допомогти Україні в цьому повинна українська діаспора, яка є авторитетною та впливовою силою. У виступах лунало, що в цей відповідальний час ніхто не може пасивно стояти осторонь, бо українці заслуговують кращої долі, а українська діаспора зі свого боку сприятиме, аби життя в країні стало кращим. І робить для цього чимало. Українці зарубіжжя офіційно через банківські системи переказали торік в Україну 7,5 мільярда доларів та майже таку суму впродовж 2011 року, аналогічні надходження були і в попередні роки. За розрахунками експертів Нацбанку України, щорічні вливання трудових мігрантів — близько 23 мільярдів доларів.
Та найважливішим на цьому етапі є євроінтеграційна перспектива України. В очікуванні підписання Угоди про асоціацію з ЄС, зазначив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул на урочистому відкритті Х Світового конгресу українців, треба створити міжнародну мережу громадської підтримки євроінтеграційних устремлінь України. І неоціненний внесок у цю справу може зробити саме українська діаспора.
— Є цілі, які об’єднують націю, народ, країну, об’єднують усіх українців — і тих, хто живе в Україні, і тих, хто живе в інших країнах світу. Наразі такою метою є зближення України з Європейським Союзом, — наголосив Олександр Вілкул. — Саме на цьому мають зосередитися спільні зусилля українців усього світу задля реалізації європейської мети нашого народу.
—Це, до речі, вперше за 20 років влада України простягла нам руку, — наголосила президент Європейського конгресу українців, перший заступник президента СКУ Ярослава Хортяні. — На конгрес до Львова з’їхалась уся українська спільнота світу, щоб засвідчити свою відданість Україні. Для діаспори лобіювання інтересів України — пріоритетне завдання, а для СКУ єдина мета — бачити Україну в Європі.
На конгресі обговорили низку важливих питань, зокрема проблему трудової міграції, української освіти за кордоном, збереження національної пам’яті як духовності української нації. Говорили про наболіле не як зазвичай, поміж собою, а й вели зацікавлений діалог з владою.
Закономірно, що домінантою цьогорічного конгресу стало вшановування 80-х роковин Голодомору 1932—1933 років. Делегати, які приїхали з-за кордону, започаткували вшанування цієї сумної дати низкою акцій. Україна пам’ятає цю страшну трагедію, заявив генеральний секретар СКУ Степан Романів, а діаспора зробить усе, щоб світ її визнав.
…Львів давно не бачив такої численної ходи, яку організували делегати Світового конгресу українців, пройшовши від НУ «Львівська політехніка» до пам’ятника Тарасу Шевченку, де правилась панахида за жертвами Голодомору. Та у колоні були не лише представники діаспори, участь у заході взяли багато львів’ян. Опісля панахиди кожен з учасників поклав до підніжжя пам’ятника по 5 колосків пшениці, обгорнутих чорною стрічкою. З трепетом в душі і сльозами на очах ставили ці немолоді люди на холодний граніт стиглі колоски, що символізують життя і нагадують про сумнозвісний «закон про 5 колосків».