консультации по различного рода правовым вопросам;
Масштабна діорама «Дніпробуд» пензля Костянтина Богаєвського потребує негайного порятунку
Дніпрогес — візитна картка Запоріжжя і героїчний символ України загалом. Як відомо, будівництво найбільшої у світі гідроелектростанції тривало п’ять років — до 1932-го. Тож торік ми мали б гучно відсвяткувати 80-річчя велета, який і понині дає електроенергію країні. Не вийшло — не знайшли коштів.
Втім, народ дбайливо зберігає пам’ять про героїзм творців цієї величної пам’ятки епохи. Їх увічнили у своїх творах поети, письменники, фотографи, кінематографісти, художники.
Щодо станкового живопису, то знавці радше згадають діораму художника Олексія Троценка «Будівництво Дніпрогесу», яку допоки експонують у музеї Запорізького козацтва на острові Хортиця. Її створено в 1985 році. Художник зауважував: так досконало вивчив історію будівництва, що міг би працювати виконробом на спорудженні такої греблі.
Будівництво Дніпрогесу, вигляд з боку правого берега, 1930-ті роки. Фото надане автором
Будували спеціальний павільйон
Але нині мало кому відомо, що існує ще одна діорама Дніпрогесу, написана свідком будівництва. Її створив у тридцяті роки минулого століття феодосійський художник Костянтин Федорович Богаєвський. Учень Архипа Куїнджі, співучень Миколи Реріха, він був відомий як творець історичних, героїчних і романтичних пейзажів. Його роботи й донині високо цінуються і прикрашають багато музеїв та картинних галерей України і світу.
Художник тричі приїжджав до Запоріжжя. На запрошення директора Музею Дніпровського будівництва Миколи Філянського брав участь в експедиції на дніпровські пороги перед їх затопленням. У такий спосіб йому вдалося накопичити величезний документальний матеріал.
У своїх ранніх полотнах індустріального циклу Богаєвський з документальною точністю фіксував будівельні об’єкти і конструкції. «Тут не можна було так вільно обходитися з натурою, що постала перед очима, як я звик розпоряджатися в композиції звичайних пейзажів з деревами, скелями і хмарами», — згадував художник. Його картини стали документами епохи. І все-таки він не втримався: створив вільну композицію «Дніпрогес вночі», коли вогні створюють надзвичайно мальовничі ефекти і виділяють греблю, що зводиться, на тлі перспективи ажурних мостів. Ця картина передає пафос грандіозного будівництва.
Усі роботи Богаєвського отримали блискучі відгуки критиків. Художнику присвоїли звання заслуженого діяча мистецтв і запропонували спільно з двома іншими митцями написати діораму Дніпровського будівництва. Адже Костянтин Федорович був пейзажистом і ніколи не писав фігури людей. Художник працював над діорамою кілька років. Ескізи писав у рідній Феодосії, а саму картину в Москві, де для неї будували спеціальний павільйон.
Проте роботу над картиною не було завершено. Чому? Як зазначав директор Феодосійської картинної галереї Микола Барсамов, не з вини Богаєвського. Він написав всю пейзажну частину — греблю, шлюзи, електростанцію, а на передньому плані залишилися ескізно позначені фігури робітників, над якими працювали його партнери. У такому вигляді художник привіз картину до Феодосії. Але… його життя трагічно обірвалося в лютому 1943 року.
«Діорама Дніпробуду» Костянтина Богаєвського надійшла до Феодосійської картинної галереї в 1944 році. І через її великий розмір зберігалася намотаною на вал. У 1975 році її передали в щойно створений Запорізький художній музей. Відтоді картина розміром 1,75 х5, 75 метра зберігається у фондах. Впродовж кількох десятиліть її ніхто не бачив», — згадував він.
Меценати, відгукніться!
На подив, картини із зображенням «Дніпрогесу» Богаєвського майже невідомі в Запоріжжі. В місцевому художньому музеї є тільки одна мініатюрна акварель — роботи художника були втрачені при евакуації в 1941 році.
Водночас чимало його картин дніпробудівського циклу представлені в багатьох музеях і картинних галереях, включаючи Третьяковську. Вони дають змогу побачити споруджувану греблю з різних точок: з правого та лівого берегів, з боку верхнього б’єфу, з острова Хортиця. А в запасниках музеїв зберігаються численні графічні роботи, на яких відображено не тільки етапи будівництва, а й нині приховані під водою пороги могутньої ріки.
Хочеться сподіватися, що відгукнуться меценати і не пошкодують коштів, щоб колись запоріжці змогли-таки відкрити для себе незвідані сторінки історії свого міста, — допоможуть в організації виставки робіт Костянтина Богаєвського і виданні альбому робіт майстра, що написані під час поїздок у наш край. І тоді справдяться слова професора Саркісова-Серазині, звернені до К. Ф. Богаєвського: «Ваші замальовки — це документи епохи. Через сто років у якомусь українському музеї будуть стояти наші нащадки й уважно вдивлятися в зниклі обриси Дніпра... Адже гоголівська романтична Січ Запорозька не зникне. Увага до буйної козацької вольниці не помре. Доля дасть вам можливість не зникнути з пам’яті народної багато сотень років».
ДОСЬЄ «УК»
Если учесть быстрый ритм современной жизни, то юридическая помощь должна предоставляться в кратчайшие сроки и быть доступной в любое время суток, в том числе и онлайн.
