Столичний спецпідрозділ міліції відчиняє двері громадськості
Як готуються бійці полку міліції особливого призначення «Беркут» до виконання завдань служби з охорони громадського порядку, які саме ситуації при проведенні масових заходів вимагають оперативного втручання спецпідрозділів, яким є порядок їх залучення до проведення спеціальних операцій — ці та багато інших питань обговорювали члени Громадської ради при МВС України під час відвідин штаб-квартири столичного «Беркуту».
Певна річ, знайомлячи гостей зі службовою діяльністю полку й основами та методиками підготовки особового складу, командири спецпідрозділу прагнули показати все найкраще, що мають у своєму сьогоднішньому арсеналі. Але оскільки представники громадськості, образно кажучи, причетні до свого ж відомства, їм презентували не лише професійний вишкіл особового складу, злагоджені дії нарядів в умовних екстремальних ситуаціях, зразки техніки, спеціальні засоби, озброєння та екіпірування, що використовують у ході виконання покладених на «Беркут» завдань, а й торкнулися низки проблем, пов’язаних зокрема і з законодавчим забезпеченням роботи спецпідрозділів.
Обговорювати можна було багато тем, оскільки беркутівців часто залучають до, скажімо так, обслуговування різноманітних масових заходів, яких у столиці, як грибів після дощу. Окрім того, що це відволікає особовий склад підрозділу від виконання профільних завдань служби, в ході певних акцій, організованих нечистоплотними політиками (точніше — політиканами), чиняться дії, які інакше як провокаційними відносно до правоохоронців не назвеш, зауважив начальник Департаменту громадської безпеки МВС України, генерал-лейтенант міліції Олексій Крикун. Свого часу поборники правопорядку та інші законослухняні громадяни покладали певні надії на прийняття закону про свободу мирних зібрань. Так уже вийшло, що після розгляду відповідного законопроекту в першому читанні кілька років тому подальша робота над ним набрала виразного політичного характеру і фактично застопорилася. І хоч безпосередньо про міліцію там ідеться небагато, правоохоронці брали і готові брати участь у підготовці закону для остаточного схвалення.
На зустрічі обговорювали й такий прозаїчний на перший погляд, але надзвичайно важливий для особового складу блок питань, пов’язаний із житлово-побутовими умовами. Вони зримо постають перед усіма, хто потрапляє на територію елітного за багатьма визначеннями підрозділу, затиснутого з усіх боків масивними житловими новобудовами. На жаль, іншого відомчого призначення, не міліцейського… Контрасту побаченому додає розташований поряд власне міліцейський гуртожиток, в якому мешкають 58 сімей та майже півтори сотні неодружених беркутівців. Окрім них, у зведеному ще у 80-х роках 12-поверховому приміщенні живуть представники інших підрозділів київського главку міліції, а також багато сімей пенсіонерів МВС. Можливо, колись гуртожиток як тимчасове житло і виручав, однак квартирна черга, в якій сьогодні стоять всі прописані тут постояльці, останніми роками практично не рухається.
Судячи з усього, колишні і нинішні градоначальники давно самоусунулися від розв’язання житлових проблем тих, від кого вимагають спокою і порядку у столиці. Хоч міська влада мала б бути вельми зацікавленою у створенні для них належних умов, слушно зауважив радник міністра внутрішніх справ Василь Дурдинець, який опікується діяльністю Громадської ради МВС. І це добре, адже Василь Васильович свого часу в ранзі першого заступника міністра внутрішніх справ предметно переймався проблемами громадської безпеки в державі і стояв у витоків багатьох нинішніх міліцейських підрозділів спецпризначення.